Урок  № 34                                                                                                   Тема : Гетьманщина наприкінці XVІІ - на початку XVІІІ ст. І. Мазепа.                            Мета :                                                                                                                                                     навчальна : визначити умови Коломацьких статей і обставини їх укладення; охарактеризувати гетьмана І. Мазепу і початок його гетьманування ;  з'ясувати становище Гетьманщини та Правобережної України наприкінці XVІІ - на початку XVІІІ ст.;визначити причини , хід та наслідки повстання під керівництвом С. Палія;                                                                                                                                                 розвивальна : розвивати в учнів уміння давати характеристику історичному діячеві , пояснювати значення його діяльності , робити певні висновки й узагальнення ;                                                                                                                                   виховна : виховувати учнів у дусі поваги до історичної боротьби і здобутків українського народу .                                                                                                                     Тип уроку : вивчення нового матеріалу                                                                    Обладнання : підручник , карта , атлас , ілюстрований матеріал .                            Основні поняття і терміни : "Вічний мир" , Кримські походи , Паліївщина .                                                                                                                              Хід уроку                                                                                                     І. Організація навчальної діяльності                                                                                            ІІ. Актуалізація опорних знань учнів                                                                                            Тестові завдання                                                                                                                                  1. Гадяцький договір 1658 р. І. Виговський уклав :                                                                        а) із Московським царством ;                 б) Річчю Посполитою ;                                                         в) Кримським ханством ;                          г) Османською імперією .                                      2. Документ , укладений між Ю. Хмельницьким і Московським царем , мав      назву :                                                                                                                                                    а) Переяславські статті ;                          б) Жердівські статті ;                                                   в) Слободищенський трактат ;              г) Гадяцький договір .                                                 3. Період другої половини XVІІ ст. в Україні називають :                                                                      а) Відродженням ;                                   б) Депресією ;                                                                          в) Руїною ;                                                   г) Хмельниччиною .                                                      4. На "Чорній раді" було обрано гетьмана :                                                                                      а) І. Виговського ;                                    б) Ю. Хмельницького ;                                                                 в) І. Брюховецького ;                              г) П. Тетерю .                                                              5. П. Дорошенко уклав союзницький договір :                                                                               а) із Туреччиною ;                                   б) Московським царством ;                                         в) Кримським ханством ;                      г) Річчю Посполитою .                                                6. У 1668 р . гетьманом усієї України був проголошений :                                                           а) І. Брюховецький ;                             б) П. Тетеря ;                                                                      в) Д. Многогрішний ;                           г) П. Дорошенко .                                                                   7. Титул "князя Сарматії та України , володаря Війська Запорозького" турки            присвоїли :                                                                                                                                           а) Ю. Хмельницькому ;                       б) П. Дорошенку ;                                                              в) І.Брюховецькому ;                           г) П. Тетері .                                                                      8. Масове переселення українців із Правобережжя на Лівобережжя , здійснене         І. Самойловичем ,отримало назву :                                                                                                 а) "Велике паломництво";                                                                                                               б) "Велика колонізація" ;                                                                                                                     в) "Велике переселення народів " ;                                                                                                     г) "Великий згін " .                                                                                                                           9. Привілейованим станом у Гетьманщині були :                                                                         а) селяни ;                                          б) міщани ;                                                                             в) козаки ;                                          г) магнати .                                                                             10. Основу економіки Гетьманщини становило :                                                                             а) землеробство ;                         б) промисловість ;                                                                     в) промисли ;                                  г) торгівля .                                                                                                                   ІІІ. Вивчення нового матеріалу                                                                                                              1. "Вічний мир". Перший Кримський похід .                                                                     Розповідь учителя                                                                                                                     Підписання Бахчисарайського миру суттєво змінило розстановку сил у Східній Європі . Він розв'язав руки турецькому султану для останнього , як виявилося , могутнього наступу на Європу . Кульмінацією цього наступу стала облога Відня В 1683 р. Тут під Віднем вирішувалася подальша доля Європи . На допомогу обложеним вирушив польський король Ян Собеський із 25 - тисячним військом , у якому були й українські козаки . Стрімкий удар польських гусарів на турецький табір , примусив останніх тікати з місця битви . Як писав польський король Римському Папі : "Ми прийшли , побачили , Бог переміг".                                    Після цієї перемоги Польща вступила до Священної ліги (Рим , Венеція Австрія ) ,яка вела боротьбу проти Османської імперії . Також польський уряд пішов на примирення з Московською державою з метою підтвердити кордони , встановлені за Андрусівським перемир'ям і залучити Москву до боротьби проти Туреччини . 6 травня 1686 р. у Москві між Річчю Посполитою Московською державою було підписано "Трактат про вічний мир" , відповідно до якого :         Лівобережжя , Запорожжя і Київ з околицями визнавалися за Московською державою , а більша частина Правобережжя (Північна Київщина і Волинь) - за Польщею . Московія також визнавала за Польщею Поділля , якщо та зуміє відвоювати його у Туреччини .                                                                                                   Правобережні землі і Подніпров'я , спустошені польськими і турецько - татарськими військами , мали залишатися незаселеними .                                                                    Поляки зобов'язувалися забезпечити православному населенню на своїй території вільне віросповідання .                                                                                                   Росія і Польща вступали у спільний військовий союз , спрямований проти Османської імперії і Кримського ханства .                                                                                   Фактично "Вічний мир" 1686 р. робив недійсними догори з Туреччиною , укладені обома державами раніше . Для України договір означав узаконення на міжнародному рівні її поділу на дві частини . Саме внаслідок цього проти договору виступив гетьман Самойлович , але всі його звернення до царя були проігноровані .                                                                                                                                              Під час розповіді вчителя учні складають таблицю "Умови "Вічного миру"               

"Вічний мир" між Польщею  Росією (1686 р.)

Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну , Київ , Запоріжжя , Чернігово - Сіверську землю .                                                                      Польська сторона відмовлялася від зазіхань на Київ , за що отримувала відшкодування .                                                                                                                Брацлавщина і Київщина ставали нейтральною зоною .                                                 Північна Київщина , Волинь і Галичина відходили до Польщі .                                                  Поділля залишалося під владою Туречччини

 Робота з картою                                                                                                                                         Учні знаходять території , які були розподілені між сусідніми державами за умовами "Вічного миру"                                                                                                                 Розповідь учителя                                                                                                                           Після укладення "Вічного миру " для Московської держави склалися сприятливі умови для активізації боротьби за Північне Причорномор'я та припинення турецько - татарських нападів . Із цією метою в 1687 р. було здійснено спільний Кримський похід 150 - тисячного російського і 50 - тисячного козацького війська на чолі з князем В. Голіциним (фаворитом цариці Софії) іІ. Самойловичем . Похід завершився повним провалом . Провину за це поклали на Самойловича , що стало приводом до усунення його з гетьманства .                                2. Якою була внутрішня та зовнішня політика І. Мазепи                                             Повідомлення про І. Мазепу                                                                                                 Розповідь учителя                                                                                                                                       Улітку 1687 р. на річці Коломак (притоці Ворскли) , де отаборилося після невдалого Кримського походу російсько - українське військо , за наказом В. Голіцина відбулися вибори нового гетьмана . Гетьманська булава дісталася генеральному осавулу І.Мазепі (1687 - 1709 рр).                                                                          Тоді ж було ухвалено новий україно - російський договір - Коломацькі статті , який містив такі положення :                                                                                                декларативне підтвердження 30 - тисячного козацького реєстру , прав і привілеїв гетьмана та старшини (зокрема , звільнення маєтностей від державного оподаткування ) ;                                                                                                     заборона гетьману змінювати генеральну старшину на її "урядах" без дозволу царя ;                                                                                                                                     заборона гетьману самостійно здійснювати дипломатичні зносини з іншими державами , а також він був зобов'язаний дотримуватися "Вічного миру" з Польщею (по суті , він не повинен був намагатися повернути під свою владу Правобережжя ) ;                                                                                                                                 гетьман був зобов'язаний за наказом царя надсилати козацькі війська проти Криму і Туреччини ;                                                                                                                                          у Києві , чернігові , Переяславі , Ніжені й Острі , як і раніше , мали перебувати російські воєводи із залогами , а в столиці Гетьманщини -Батурині - для контролю над гетьманом мали розташовуватися російські стрілецькі полки ;      запровадження спеціальної статті , яка роз'яснювала відносини між Гетьманщиною і Московською державою ;                                                                             забезпечити вільний перехід із Московської держави в Україну .                Коломацькі статті в основному повторювали Глухівські статті 1669 р. , але водночас до них додали нові статті , які стали наступним кроком на шляху обмеження Московською державою державних прав України .                                             Звістка про події на Коломаці стала поштовхом для заворушень по всій Гетьманщині .  Козаки та селяни нападали на маєтки старшини . Відразу після обрання І. Мазепи гетьманом , він рушив із компанійськими полками на придушення повстання . Новий гетьман закликав населення не чинити самосуду і обіцяв , що припинить зловживання старшин і скасує заведені за Самойловича податки . Згодом вони стали головною опорою гетьмана .                Самостійна робота з підручником                                                                                           Завдання  Яке значення мав для України Другий кримський похід ?               Завдання                                                                                                                                     Скласти таблицю "Внутрішня та зовнішня політика І.Мазепи               

Політика І. Мазепи
Зовнішня	Внутрішня
Намагався зберегти автономію України .                                                              На початку свого гетьманування великі надії в цьому покладав на Москву . А згодом став протидіяти наступу російського уряду на українську автономію .     Сподівався об'єднати під своєю владою всі українські землі , поширивши владу гетьмана на Правобережну Україну , що була під владою Польщі , і степову Україну , якою володіли Крим і Туреччина .                                        Негативно ставився до союзу з Польщею та Туреччиною	Розбудувати Україну за західноєвропейським зразком , зберігши при цьому козацький устрій .           Намагався піднести роль гетьмана , козацької старшини , продовжив створення козацької еліти - крім бунчукових товаришів , в його оточенні з'явилися значкові й значні військові товариші .                       Проводив велику культурно - освітню політику , дбав про розвиток освіти , науки , мистецтва , книгодрукування .              Період його гетьманування - це час відродження України , час її економічного , політичного, й культурного поступу

   Завдання                                                                                                                                                                            1. Яку внутрішню політику проводив І. Мазепа ? Якою була його основна мета в цьому напрямку ?                                                                                                                                     2. Визначте основні засади його зовнішньої політики .                                                               3. На яку з держав він орієнтувався на початку свого гетьманування ? Чому ?            3. Повстання під проводом Семена Палія 1702 - 1704 рр .                                             Розповідь учителя                                                                                                                   У 1699 р. Річ Посполита та Османська імперія підписали Карловацьке перемир'я , згідно з яким турки відмовилися від Правобережжя . Для польської шляхти відкривався шлях до повернення у свої маєтки . Цього ж року сейм ухвалив рішення про ліквідацію козацького війська на Правобережжі . Гетьману Самусю та полковникам наказали розпустити полки . Однак полковники відмовилися виконати це розпорядження і розпочали запеклу боротьбу проти польського панування , яку сучасники називали "Другою Хмельниччиною". На чолі цього повстання став С. Палій (Гурко) .                                                                             Відкрита боротьба проти Польщі розпочалася у 1701 р . із селянських заворушень на Поділлі й Брацлавщині . Потім вогонь повстання охопив Київщину та Східну Волинь . НА бік повсталих всі правобережні полки .           Коронний гетьман Яблонський спробував захопити Палія у Фастові , але на захист міста піднялися всі мешканці . Після невдалої облоги міста поляки відступили на Поділля , а козаки Палія опанували терени майже всієї Правобережної України й вигнали звідти шляхту .                                                                      Улітку 1702 р. повстання спалахнуло з новою силою , набувши рис національно - визвольної боротьби . У листопаді повсталі захопили оплот поляків на Правобережжі - Білу Церкву , а згодом Немирів . Фактично , все Правобережжя опинилося в руках повсталих . Для придушення повстання поляки кинули 15 - тисячний каральний загін під командуванням Адама Сенявського . Повстання було придушене на Поділлі та Брацлавщині . Про звірства поляків свідчить той факт , що коли поляки взяли Ладижин , то знищили всіх жителів міста , а полковника Абазина , що потрапив у полон , посадили на палю . За найменшою підозрою у прихильності до повсталих селянам відрізали ліве вухо .                                                                                                           Розвиток повстання відбувався у дуже складних зовнішніх умовах . Йшла Північна війна . Річ Посполита поділилася на два ворогуючі табори : один на чолі із Станіславом Лещинським підтримував Швецію , інший , на чолі з Августом ІІ - Росію . Об'єктивно повстання відповідало інтересам Швеції , але лідери повстання сподівалися на підтримку Москви і лівобережного гетьмана .            Ще до початку повстання Палій звертався до царя , а також до Мазепи з пропозицією приєднати Правобережжя . Однак Росія не наважувалася на це , щоб не порушувати умов "Вічного миру" 1686 р. Лише навесні 1704 р. російські війська з українськими козаками , очолювані гетьманом І.Мазепою , виступили в похід у Польщу , щоб надати допомогу королю Августу ІІ у боротьбі зі шведами .                                                                                                                                                   Зі вступом Мазепи на Правобережжя навесні 1704 р. повстанню було покладено край . Палія , як можливого претендента на гетьманську булаву , він заарештував й домігся від царя його заслання до Сибіру . Правобережні землі опинилися під управлінням Мазепи , який став правителем об'єднаної Гетьманщини . На цих землях Мазепа проводив обережну політику . З одного боку , було збільшено кількість козацьких полків до семи . Уся старшина , крім  Палія , залишилася на своїх посадах . З іншого , каралися "бунтівники " й підтримувалася шляхта .                                                                                                                                    У 1707 р. ситуація різко змінилася . Правобережжя стало розмінною монетою у великій європейській політиці . Шведський король Карл XІІ здійснив стрімкий похід проти Польщі , завдавши поразки Августу ІІ . Петро І опинився перед вибором : анексувати Правобережжя й тим самим налаштувати проти себе польську шляхту чи залишити Правобережжя у складі Речі Посполитої , підтримавши проросійські сили . Він обрав останнє , вважаючи , що  краще мати в Польщі проросійські сили при владі й контролювати всю країну , аніж отримати її частину , а другу частину - вороже налаштовану . Але такий поворот не влаштував Мазепу , який зробив ставку на Швецію , сподіваючись відірвати від Росії й Польщі всю Україну . Проте поразка під Полтавою щведських військ у 1709 р. перекреслила ці плани .                                                                                                   Запитання                                                                                                                                             1) Чому національно - визвольного повстання на Правобережжі                                                1702 - 1704 рр. називали "Другою Хмельниччиною" ?                                                        2) Що спільного й відмінного з подіями національно - визвольної війни під            проводом Б. Хмельницького має повстання під проводом С. Палія ?                    ІV. Закріплення нових знань учнів                                                                                            Установіть відповідність між роками та подіями                                                             1) 1687 р.                     а) "Вічний мир"                                                                                                    2) 1686 р.                     б) Перший Кримський похід                                                                                 3) 1702 - 1704 рр.      в)  Початок Північної війни                                                                                                                         4) 1700 р.                     г) Другий Кримський похід                                                                                                                   5) 1689 р.                     д) Паліївщина                                                                                                1 б , 2 а , 3 д , 4 в , 5 г .                                                                                                                   V. Підсумки уроку                                                                                                                                У 1687 р. І. Мазепу було обрано гетьманом . Мазепа докладав зусиль для створення еліти козацької держави, усіляко опікувався культурою й освітою , що сприяло духовному розвитку України .                                                                                                Війна Туреччини й Польщі , що тривала в останній чверті XVІІ ст . , поставила на порядок денний питання про відродження козацтва , яке мало стати на перешкоді набігам татар і турок і сприяти господарському відродженню Правобережжя , яке фактично було знелюднене в роки Руїни . Створення козацьких полків у Правобережній Україні відроджувало традиції національного державотворення у цьому регіоні . Вагома роль у цьому процесі належала С. Палію , який кінцевою метою своєї діяльності вважав визволення з шляхетського гніту Правобережну Україну і відновлення єдності Правобережжя і Лівобережжя в єдиній козацькій державі . Цю мету переслідувало і повстання 1702 - 1704 рр. , яке було спровоковане рішенням польського сейму про ліквідацію козацтва . Незважаючи на те , що дві частини України вдалося на певний час об'єднати , міжнародне становище було не на користь України . Зрештою , через різні обставини Правобережжя залишилося у складі Речі Посполитої , а козацький устрій на цих землях був ліквідований .                                    VІ. Домашнє завдання                                                                                                                       1) Опрацювати параграф 29 ст. 212 - 219                                                                                 2) Скласти історичний портрет С. Палія                                                                                       3) Підготувати повідомлення про події Північної війни (1700 - 1721 рр.).

               

     Тема : Виникнення християнства .                                                                                             Мета :                                                                                                                                                    навчальна : описувати процес появи християнства , становище перших           християн ; характеризувати зміну ставлення держави до християнства ;          розвивальна : розвивати вміння поєднувати інформацію з розповіді вчителя        й підручника для здобуття нових знань ;                                                                          виховна : виховний аспект уроку реалізується на підставі усвідомлення        учнями важливості як самостійної , так і групової роботи для здобуття нових       знань .                                                                                                                                   Очікувані     Після цього уроку учні зможуть : називати роки життя Ісуса Христа ,                                                                                                                                          результати. виникнення християнства ; застосовувати та пояснювати на                        прикладах поняття та терміни : "апостол" , "Старий Заповіт",                         "Євангеліє" ; порівнювати християнство і релігію греків і римлян ;                         висловлювати власне судження щодо передумов виникнення                              християнства .                                                                                                                      Тип уроку : вивчення нового матеріалу .                                                                               Обладнання : підручник , стінна карта "Виникнення та поширення                                               християнства", дидактичний матеріал .                                                    Основні термін та поняття : християнство , Символ віри , Святе письмо ,церква ,                            діаспора.                                                                                                              Основні дати : 313 р. - Константин і його союзник на той час Ліциній у Медіолані                             (Мілані) видали указ (едикт) , яким християнство оголошувалося                                  рівним з іншими релігіями ; 325 р. - Перший Вселенський собор .                                                  Структура уроку                                                                                    І. Організація навчальної діяльності                                                                                                ІІ. Актуалізація опорних знань                                                                                                                          ІІІ. Вивчення нового матеріалу                                                                                                             1. Виникнення християнства                                                                                                             2. Ісус Христос                                                                                                                                       3. Перші християнські громади                                                                                                         4. Утвердження християнства в імперії                                                                                                5. Християнська церква                                                                                                                          6. Боротьба з єресями                                                                                                       ІV. Закріплення нових знань                                                                                                         V. Підсумки уроку                                                                                                                                                                                                          VІ. Домашнє завдання                                                                                                                                                                          Хід уроку                                                                                                    І. Організація навчальної діяльності                                                                                          Ознайомлення учнів із метою та основними завданнями уроку .                                       ІІ. Актуалізація опорних знань                                                                                                    Бесіда за запитаннями                                                                                                                    1. Яку релігію сповідували римляни ? Назвіть основних богів .                                               2. У який період Римську імперію охопила криза ?                                                                    ІІІ. Вивчення нового матеріалу                                                                                                           1. Виникнення християнства                                                                                                 Розповідь учителя                                                                                                                        Християнство виникло в умовах , коли численні верстви вільних землевласників перетворювалися на залежних орендарів , колонів , поповнювали наймане військо або лишалися без засобів існування і переселялися до великих міст , сподіваючись на якісь подачки .                                     Утримання армії , численних чиновників , підтримання розкоші імператорських палаців - усе це вимагало додаткових коштів і призводило до збільшення податків .                                                                                                                   Основна маса населення в умовах імперії не лише втратила будь - яку можливість впливати на життя держави , а відчувала себе беззахисною перед всевладдям імператора й чиновників , чужою у своїй державі .                                           Ще складнішим було становище в підкорених Римом провінціях , де народ потерпав від сваволі чужих і своїх правителів . Саме в одній із провінцій Римської імперії - у Палестині - й зародилася нова релігія християнство.         Християнство проголошувало єдинобожжя (в основу його покладено віру євреїв у єдиного бога) , рівність перед богом , братерство всіх народів . Засновником нової релігії вважається Ісус Христос .                                                                                                    2. Ісус Христос                                                                                                                                                                  Варіант І                                                                                                  Розповідь учителя                                                                                                                      Тривалий час точилися дискусії  щодо того , чи існував Ісус Христос як реальна історична особа . Вивчення різних джерел , зокрема Біблії , яка розповідає про його життя , свідчення сучасних йому і пізніших істориків дали підстави стверджувати , що Ісус Христос - реальна особа . Він народився , можливо , близько 7 - 3 рр. до н.е. у місті Віфлеємі , на півдні Іудеї . За біблійною легендою, він був сином Бога , хоча мав і земних батьків . Його батька звали Йосифом , а матір - Марією . Дитинство Ісуса минуло в Назареті . Його сприймали як Сина Божого , месію , тобто виконавця рятівної місії , посланця Бога на Землі . У своїх проповідях Ісус Христос проголошував необхідність пошуків Царства Божого , оскільки найвище благо і найвища мета людини не в земному житті , а за його межами . Він закликав до свідомого зречення земних , матеріальних насолод . Таке зречення є необхідною умовою людині увійти до Царства Небесного (Божого). Отже , до Царства Небесного можуть потрапити прості , бідні люди , здатні духовно оновитися . Проповіді Ісуса знайшли відгук у найбідніших верств населення .                                                                                               Успішність проповідей Ісуса Христа викликав невдоволення фарисеїв - послідовників релігійної течії , що виражала інтереси заможних іудеїв і відзначалася особливим фанатизмом . Один з учнів Христа  - Іуда - видав його фарисеям , які засудили Ісуса на смерть . Вирок затвердив римський прокуратор Понтій Пілат . Ісуса Христа після численних тортур розіп'яли на хресті . Поховали його у печері за межами міста у п'ятницю , а на третій день - опівночі в неділю - Ісус воскрес . Коли на третій день жінки пішли вклонитися Сину Божому , то їх зустрів ангел , який повідомив про воскресіння Христа . Пізніше Ісус являвся своїм учням і близьким , зміцнюючи їхню віру .                                Робота з термінами та поняттями                                                                                          Христос - перекладене грецькою мовою слово "Месія".                                               Месія - посланець бога , спаситель , який врятує народ від зла та покарає         його ворогів .                                                                                                                               Євангеліє (у перекладі з грецької - "добра новина") - викладене вчення Ісуса       Христа  та розповідь про його життя і діяння .                                                                                                             Варіант ІІ                                                                                      Самостійна робота за підручником                                                                                  Прочитати текст параграфа і дати відповіді на запитання                                                        1) Де народився Ісус ? Хто були його батьки ?                                                                          2) Чого Ісус Христос навчав людей ?                                                                                           3) Хто його зрадив ?                                                                                                                       4) У що вірять послідовники Ісуса ?                                                                                           Підсумком бесіди має стати висновок учителя про те , що в християнському церковному вченні Ісус Христос уважається засновником християнства . Від Різдва Христового ведеться сучасне літочислення .                                                                   3. Перші християнські громади                                                                                                   Розповідь учителя                                                                                                                            Після загибелі вчителя його учні - апостоли - у своїх проповідях роз'яснювали суть і значення того , що відбулося . Вони сформували основні символи християнської віри - віри у спокутну смерть Ісуса Христа та його воскресіння . Апостоли були й авторами перших описів життя Ісуса - Євангелій .             Звістка про жертовну смерть Ісуса Христа , розповіді про його воскресіння і вознесіння , які поширювалися по всій території Римської імперії , сприяли збільшенню кількості віруючих . Прихильники нової віри - християни - утворювали християнські громади . Члени громади збиралися разом читати молитви , спілкуватися . На таких зібраннях вони долали свою самотність , знаходили розуміння і допомогу , адже перші громади підтримували сиріт , незаможних , людей , знесилених старістю . Перші громади з'явилися в Єрусалимі , пізніше - у багатьох інших містах імперії .                                                            Володарі Риму жорстоко переслідували перших християн , бо вони заперечували існування багатьох богів та відмовлялися вшановувати імператора . Влада звинувачувала християн у тому , що вони готують змову проти імператора і що вони підпалили Рим у 64 р. За імператора Діоклетіана християн , які відмовлялися зректися віри , спалювали живцем .                                                          Щоб здійснювати обряди , християни збиралися таємно , зазвичай уночі . Першим притулком християн у Римі були катакомби - підземні ходи природного або штучного походження . Та , незважаючи на переслідування , християнство швидко поширювалося .                                                                                                       4. Утвердження християнства в імперії                                                                                                                        Варіант І                                                                                                  Розповідь учителя                                                                                                                                   На кінець ІІІ - початок ІV ст. християнство вже мало велику кількість прихильників , що весь час зростала . Добре організовані християнські громади об'єднувалися утворюючи церковну організацію імперії . Громадами керували старійшини (пресвітери) , служителі (диякони) та адміністратори (єпископи). Константин оцінив міць та авторитет християнської церкви . Вирішивши скористатися цим для зміцнення імперії , він перейшов до рішучої підтримки християнства . У 313 р. імператор Константин і його союзник (на той час) Ліциній у Медіолані (Мілані) видали указ (едикт) , яким християнство оголошувалося рівним з іншими релігіями . Майно , відібране Діоклетіаном у християн , було повернуто або за нього виплатили гроші . Це був вирішальний крок до перетворення християнства із гнаної релігії на панівну .                                                    Християнські священики брали участь в урочистостях з нагоди заснування нової столиці - Константинополя . Проте сам імператор прийняв християнство незадовго до смерті . Із наверненням у віру імператора християнство стало загальновизнаною релігігєю . Відтоді християни підтримували імператорів , церква з повагою ставилася до Константина . Навіть коли християни пізніше нищили статуї ненависних їм імператорів - язичників , кінний пам'ятник Марку Аврелію вцілів лише тому , що цю скульптуру вважали зображенням Констанина .  Один із наступників Константина - Флавій Клавдій Юліан - у 361 - 363 рр. на короткий час повернув язичництво , за що був названий Відступником . Він заборонив християнам навчатися в школах і навіть сам виступав із промовами, спрямованими проти них .                                                                    Юліан загинув під час війни з персами у 363 р. , і відтоді християни почали відновлювати свій вплив на жителів Римської імперії . Проте у віддалених від міст поселеннях ще утримувалася стара язичницька віра .                                                           Із 390 р. в країні почалося переслідування язичників і знищення храмів старих богів . У 391 р. натовп християн під керівництвом єпископа Феофіла пограбував та зруйнував величний храм бога Сонця в Александрії .                                          У 392 р. імператор Феодосій І офіційно заборонив язичницькі вірування . Християнство стало державною релігією. Переслідуючи язичників , імператор заборонив Олімпійські ігри (останні ігри відбулися у 393 р.) , присвячені грецьким богам . Храми руйнувались або перетворювалися на християнські .            Тоді ж світова культура зазнала , можливо , найбільшої за всю історію втрати - була спалена Александрійська бібліотека , книжки якої зберігали тисячолітню мудрість давніх цивілізацій . Зв'язок часів перервався .                                                                    Варіант ІІ                                                                                                    Робота з підручником                                                                                                            Прочитати текст параграфа , особливу увагу приділивши таким питаннням.                  1) Що викликало невдоволення римської влади християнами ?                                          2) Як карали християн за їхню віру ?                                                                                                     3) За часів правління яких імператорів християн переслідували особливо             жорстоко ?                                                                                                                               5. Християнська церква                                                                                                                        Розповідь учителя                                                                                                                      Як вже зазначалося , християни об'єднувалися у громади . Найголовніша заповідь християн - любіть ближнього свого . У громаді всі мали рівні права і були зобов'язані допомагати один одному . Члени громади вважалися братами, не існувало жодних відмінностей між різними племенами та народами , між рабами та вільними людьми . У перших громадах спочатку існувало спільне майно , а головним правилом було "хто не працює , хай не їсть ". Віруючі вважали , що тільки бідні та знедолені мають право на винагороду у загробному житті . У проповіді говорилося : "Верблюдові легше пройти через вушко голки , ніж багатому ввійти у царство Боже". Християни засуджували багатство , тому спочатку багаті люди могли стати членами спільноти тільки у випадку , якщо вони перед тим роздали усе своє багатство . Потім від заможних людей вимагалося лише дати щедрі пожертвування на користь спільноти .                 Між громадами були встановлені тісні зв'язки , які підтримували спеціальні посланці : апостоли та проповідники . Апостоли , як проповідники нової віри , ставали організаторами громад , збирали внески , необхідні для їх діяльності .           Згодом керівниками громад стають єпископи - "наглядачі" громадського майна . Їм допомагали пресвітери (старійшини) , які стежили за порядком під час молитовних зборів , диякони - організатори повсякденного життя громади .             З окремих громад утворилася єдина організація християн , яка одержала назву християнська церква . На чолі церкви стояли єпископи . Спочатку християни не мали спеціальних богослужебних споруд . Вони збиралися у звичайних будинках , разом молилися , відзначали свята , обговорювали норми поведінки в житті , слухали читання Євангеліє , співали гімни богові . Згодом стали зводитися спеціальні храми .                                                                                             Робота з термінами та поняттями                                                                                             Церква - релігійна організація , яка об'єднує прихильників тієї чи іншої релігії ; споруда , де відбуваються богослужіння .                                                                                    6. Боротьба з єресями                                                                                                                                                         Варіант І                                                                                                                   У зв'язку зі збільшенням кількості громад християнство ще наприкінці ІІ ст. зіткнулося із серйозною проблемою . Вона полягала  в тому , що життя і діяння Ісуса Христа , описані в Євангеліях , християни розуміли й тлумачили по - різному . Суперечки навколо християнської віри точилися не лише на сторінках відомих на той час мислителів . Вони виникали на вулицях міст , інколи поділяючи людей на непримиренні групи . Щоб утвердити в усіх громадах одне розуміння вчення Ісуса Христа й однакові обряди , єпископи разом із пресвітерами збиралися для обговорення спірних питань .                                                Ухвалене спільне рішення було обов'язковим для всіх . Той , хто відступав від затвердженого порядку або вчення , вважався єретиком . Його відлучали від церкви . Але різні тлумачення християнського вчення охоплювали цілі регіони імперії . Так , у Карфагені згуртувалися прихильники пресвітера Доната , який вважав , що справжні християни не повинні йти на союз із державою , яка впродовж 200 років влаштовувала на них гоніння . Їх називали агностиками - захисниками давніх християнських ідеалів . Вони організовували загони , які били і грабували багатіїв , представників влади й офіційної церкви .                       Одночасно в Єгипті александрійський пресвітер Арій виступив з ідеєю , що Христос стоїть нижче за Бога - Отця . Ісус Христос існував не вічно і тому він не Бог , а тільки посередник між Богом і людьми .                                                                         Щоб угамувати суперечки , у 325 р. за ініціативою Константина Великого в місті Нікеї було скликано всіх єпископів на Перший Вселенський собор . На ньому затвердили основи віри , її символи . Вони були викладені у "Каноні" ("Символ віри") - стислому викладі основних положень християнства , яких мають дотримуватися віруючі . Були визначені канонічними чотири Євангелія , що стали основою Нового Заповіту . Також було засуджено аріанство як єресь . Двоє єпископів , які відмовилися підписати рішення собору , і Арія відправили у заслання .                                                                                                                                                           З того часу вселенські собори скликалися , коли виникала потреба  розв'язати важливі для християн питання . Другий собор відбувся у Константинополі у 381 р.                                                                                                                          Робота з термінами та поняттями                                                                                              Єресі - течії в християнстві , що відхилялися від офіційного віровчення і були заборонені церквою .                                                                                                                                      Рішення Нікейського собору сприяли й остаточному оформленню християнської церкви , було ухвалено церковний календар , уточнено систему християнської ієрархії (старшинства). Єпископи Риму , Александрії та Антіохії отримали звання Патріархів , а перші два - ще і звання Пап . На чолі громад у провінціях стали архієпископи , у містах - єпископи . Було запроваджено семиденний тиждень замість звичного для римлян восьмиденного . Сьомий день вважався днем для молитов .                                                                                                                                    Варіант ІІ                                                                                                  Коментоване читання відповідного пункту параграфа                                                ІV. Закріплення нових знань                                                                                                   Історичний диктант                                                                                                                         1) Де виникає християнство ? (У Палестині )                                                                              2) Із якою людиною пов'язують виникнення християнства ? (З Ісусом Христом)    3) Яка книга розповідає про життя бога - людини на землі ? (Біблія)                                   4) Ким став Ісус Христос на землі ? (Месією)                                                                             5) Як називали учнів Ісуса Христа , які супроводжували його ? (Апостоли)                     6) Книга , назва якої перекладається як "добра звістка"? (Євангеліє)                                7) Хто зрадив Ісуса ? (Іуда )                                                                                                             8) Хто такий Понтій Пілат ? (Прокуратор)                                                                                     9) Що зробили з Ісусом за вироком римлян ? (Розіп'яли)                                              10) Як із самого початку ставилася римська влада до християнства ?         (Негативно)                                                                                                                                  V. Підсумки уроку                                                                                                                            Перевірка історичного диктанту                                                                                                VІ. Домашнє завдання                                                                                                                  Прочитати параграф 53 ст. 239 - 242                                                                                     Підготуватися до практичного заняття "У чому цінність культури       Стародавнього Риму"